Все про темперамент дитини
Виховання й темперамент дитини
Темперамент дитини ми не вибираємо – з ним вона народжується й у процесі виховання він практично не зазнає жодних змін. Єдине, що ми можемо зробити, це «оформити» його – оточити неповторною індивідуальністю нашої дитини. Відповідно до темпераменту малюка та для успішної взаємодії з ним батькам належить підібрати (для себе) певну модель поведінки.
Темперамент – це результат вищої нервової діяльності, який характеризується певним співвідношенням двох основних процесів: збудження й гальмування, є переважаючим способом реагування організму на зовнішні подразники й найважливішим структурним компонентом особистості. У процесі виховання кожний тип темпераменту вимагає індивідуального підходу.
Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, меланхолік, холерик і флегматик. Кожний з них пов'язаний з певними ознаками, що характеризують нервову систему людини, і має специфічний тільки для себе спосіб реагування.
Сангвініки – це сильний, урівноважений і рухливий тип темпераменту.
Сангвінік має високу опірність до втоми і стійкість до труднощів, легко вчиться, продуктивний у своїй діяльності та швидко пристосовується до навколишнього середовища, розмовляє швидко, частіше плавно, голосно. Дитина, яка має у своєму арсеналі такий «інструментарій», неодмінно буде веселою, товариською, компанійською – її емоції завжди проявляються в поведінці, вона легко забуває пережиті неприємні моменти (не «затримується» на них). Такий тип темпераменту у процесі виховання не створює складнощів. Однак у разі виникнення труднощів сангвінік може відступити від прийнятих раніше принципів (правил), може проявляти непостійність і мінливість почуттів та інтересів. Виховання дитини з таким типом темпераменту в першу чергу полягає у зміцненні волі, завзятості й витривалості, а також у навчанні того, що приймати рішення необхідно з великою розсудливістю й обережністю.
Меланхоліки – слабкий, неврівноважений, інертний тип темпераменту.
Меланхолік має низьку опірність до втоми й важких життєвих ситуацій, а також малу рухливість. Така дитина легко набуває комплексів, через що стає пасивною й апатичною. Надає великого значення всьому, що її так чи інакше стосується, усюди бачить труднощі та привід для побоювання. Прийняття рішення для неї коштує величезних зусиль – навіть якщо це найменше й незначне рішення. А якщо вона все-таки зважилась, то витрачає на цей процес так багато енергії, що на сам учинок часто вже не має сил. Меланхолік важко адаптується до навколишнього середовища, недовірливий, сповнений страхів, сумнівів, ухиляється від спілкування (за типом одинака або відлюдника). Він вразливий і чутливий. Виховання такої дитини має певні труднощі. Вимагає від батьків і вихователів величезної поблажливості, делікатності та м'якості у спілкуванні, а також створення атмосфери довіри. Дитину з таким типом темпераменту треба підтримувати, стимулювати, заохочувати й мотивувати на дію, допомагати у прийнятті рішень (але не вирішувати за неї!). Від природи меланхолік сором'язливий, уникає суспільства, йому необхідно допомогти в подоланні такого становища – допомогти знайти комфортне коло спілкування (таке, де його не будуть принижувати). При вихованні меланхоліка слід звертати особливу увагу на його сильні сторони й переваги і робити акцент навіть на найменших успіхах.
Холерики – сильний, неврівноважений, рухливий тип темпераменту.
Холерику властиві висока опірність до втоми та стресу, але в той же час брак емоційної врівноваженості. Має дуже жваву, енергійну вдачу. Різкий, запальний, але швидко повертається до спокійного стану, учиться посередньо, важко адаптується до навколишнього середовища. Розмовляє голосно, жести нервові й неточні. Холерик наполегливо прагне до мети й може домагатися швидких результатів, якщо справа потенційно успішна, а кінцевий результат йому особливо цікавий. Виховання пов'язане із труднощами. Коли він зустрічає протест чи опір, стає агресивним. Виховання дитини з таким типом темпераменту повинно зосереджуватись на розсудливості й розважливості, які йому завжди необхідно задіяти, перш ніж приймати рішення, адже вони у нього зазвичай імпульсивні та не обдумані. Виховання також повинно фокусуватись на гальмуванні швидкості його реакцій. Ураховуючи схильність холериків до егоїзму й честолюбства, важливою є також зміна владного ставлення до оточення, необхідно навчити таку дитину враховувати потреби інших людей. При цьому у стосунках навіть з найменшим холериком слід уникати використання насильства й застосування сили, оскільки це пробуджує в ньому агресію та породжує бунт. А при сильному ударі він навіть може дати здачі. У цьому випадку краще звернутись до його доброї волі та амбіцій.
Флегматики – сильний, урівноважений та інертний тип темпераменту.
Флегматик має високу опірність до втоми, емоційно врівноважений і стабільний, але реакції, швидше за все, повільні, тому в нього практично не буває емоційних спалахів і необдуманих учинків. Навчається легко, не має труднощів з адаптацією до навколишнього середовища. Його мова повільна, монотонна, бідна на образи й жести. Дитина зазвичай весела, що не створює труднощів у процесі виховання. Через свою повільність може справляти враження ледачого, але це всього лише ілюзія, якій не варто піддаватись. Він працьовитий, добросовісний, як учень старанний і відповідальний. Доручену справу зазвичай доводить до кінця. Такій дитині необхідно допомогти в розширенні інтересів, оскільки вона схильна зосереджуватись тільки на одній вибраній темі.
Звісно, варто враховувати, що чисті типи темпераменту практично не зустрічаються (вкрай рідко). Найчастіше ми маємо справу зі змішаними типами з явним переважанням одного з них.
Знання особливостей характеру дитини, її способів реагування дозволяє батькам більш грамотно використовувати індивідуальні методи виховання й уникати багатьох болючих виховних помилок.
На жаль, найчастіше батьки не прагнуть дізнатись тип темпераменту своєї дитини, через що використовують у ставленні до неї неправильні методи виховання або ж за наявності братів і сестер у сім'ї використовують одні й ті самі методи без урахування індивідуальних потреб кожної дитини, що часто ображає дітей. Звичайно, не існує золотої середини або точної інструкції про виховання, але знання характеру дитини завжди є неоціненною допомогою – знання її типу темпераменту, особливостей розвитку, внутрішніх рушійних механізмів і багато чого іншого, що залишиться важливою складовою її особистості протягом усього життя.
Увага нові небезпеки серед дітей
Квадробери, теріантропи та фуррі: суть і приховані небезпеки нової субкультури
Діти-квадробери все частіше стають головними героями курйозних ситуацій.
Підростаюче покоління в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що рачкує (пересувається карачки), тепер можна побачити не тільки в роликах з інтернету, а й на вулицях українських міст. Чим займаються і у що вірять квадробери - хто це і що про нове захоплення дітей потрібно знати батькам.
1. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія
Хто такі квадробери зараз
2. Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
3. Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
4. Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
5. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія
Уперше світ дізнався про те, що таке квадробери, завдяки хлопцеві на ім'я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався. Одного разу, будучи вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло 9 років.
Звісно, Іто не залишився непоміченим - на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, тим не менш, бажаних результатів новатор досяг:
2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
у 2013 році - за 16,87 секунди;
у 2015 році - за 15,71 секунди.
Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з'явився вид тренувань під назвою "animal flow" - "вільні рухи в стилі тварини", що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.
Сама назва "квадробіка" - це латинське "quattuor" (чотири) і англійське "aerobics" (аеробіка).
Хто такі квадробери зараз
У сучасному світі, найчастіше, квадробери - це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит - маски та накладні хвости. Для них квадробіка - це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.
Але квадробери в Україні не одні - це тільки одна гілка модної нині субкультури. Крім них існують теріантропи та фуррі, а різниця між трьома різними течіями одного тренду суттєва:
квадробери - ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
фуррі наслідують мультяшних героїв - людиноподібних звірят;
теріантропи переконані, що мають душу тварини.
Для того щоб розуміти, чи небезпечна така квадробіка для дитини, необхідно поспостерігати за її поведінкою і мотивацією.
Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
Психолог Віталій Сторчеусов каже, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси - прийняття, захоплення чи навпаки - покарання. Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації - вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.
Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді "лежить душа" дитини.
Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:
високий рівень тривоги;
схильність до депресії;
потужний стрес у житті.
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка - одне із захоплень - з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом "я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування". Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала "я тварина", - це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.
Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини - яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, - то це "тривожний дзвінок".
Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя - це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише "дзвіночком" про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.
Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
Сторчеусов переконаний, що якщо є "тривожні дзвіночки", потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш - кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім'ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре.
Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу - це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом "клин клином вибивають" - у сім'ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення.
Психолог вважає, що має відбутися психологічний процес зменшення цінності квадроберінгу, і, найімовірніше, дитячий психолог піде за цим алгоритмом. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
Що робити, якщо не знаєш, що робити?
1. Зробіть крок назад
Дозвольте собі зробити паузу і відійти від ситуації.
2. Подумайте про свої основні цінності, переконання та пріоритети
Подумайте про те, що для вас справді важливо, і як ваше рішення узгоджується з вашими цінностями. Це може допомогти спрямувати вас у правильному напрямку.
3. Визначте свої цілі
Подумайте, як кожен варіант або рішення узгоджується з вашими цілями і який вибір наблизить вас до їх досягнення.
4. Зберіть інформацію
Шукайте відповідну інформацію, факти та перспективи, які допоможуть вам прийняти рішення, розгляньте потенційні наслідки кожного варіанту.
5. Вивчіть свої варіанти
Проведіть мозковий штурм різних варіантів або способів дій. Обміркуйте всі "за" і "проти" кожного варіанту та оцініть їхні потенційні наслідки. Візуалізуйте, як кожен варіант може спрацювати в короткостроковій і довгостроковій перспективі.
6. Прислухайтеся до своєї інтуїції
Іноді ваша внутрішня мудрість може дати цінну інформацію та вказівки, яких не може дати лише логіка. Довіряйте собі, щоб прийняти правильне рішення.
7. Звертайтеся за порадою
Не соромтеся звертатися за порадою до інших, особливо якщо ви відчуваєте, що застрягли або пригнічені.
8. Робіть маленькі кроки
Якщо ви відчуваєте, що процес прийняття рішення вас переповнює, розбийте його на менші, більш керовані кроки. Зосередьтеся на виконанні однієї маленької дії за раз і вірте, що кожен крок наближатиме вас до ясності та вирішення проблеми.
9. Прийміть недосконалість
Пам'ятайте, що це нормально - робити помилки або стикатися з невдачами на своєму шляху. Прийміть недосконалість і розглядайте кожне рішення як можливість для зростання і навчання.
10. Довіряйте процесу
Зрештою, довіряйте собі та процесу прийняття рішень. Вірте в те, що ви здатні прийняти найкраще для себе рішення, навіть якщо воно може бути неочевидним одразу. Вірте, що ясність прийде з часом
Психологічні техніки для здобувачів освіти
до ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВЯ
Дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак
Глибоке та повільне дихання.
Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим за вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо, вправу потрібно робити мінімум 3 хвилини.
Запах квітів.
Запропонуйте дитині уявити, що вона відчуває запах квітки, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.
Маленький зайчик.
Мов зайчик, який стрибає у саду та нюхає все довкола, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
Зігріємо метелика.
Покажіть на долоні уявного метелика, розкажіть, що він замерз і не може злетіти. Запропонуйте зігріти його своїм подихом. Діти складають долоньки разом, уявивши на своїх долоньках метелика, і дихають на долоні (дихальна вправа: відкрити рота і вимовити тривалий звук «А»). Метелик зігрівся і його треба здути з долоні. Діти роблять глибокий вдих через ніс і видих через рот (на видиху треба витягнути губи трубочкою, вимовити довгий звук «У»).
Посмішка та її переваги
Посмішка – це найпотужніший інструмент із усіх, що я знаю.
- Усміхніться офіціанту, і він підійде до вас набагато швидше.
- Усміхніться вранці колезі, і він охоче відгукнеться на ваше прохання про допомогу.
- Усміхніться своїм дітям, і вони почуватимуться коханими. Усміхніться своєму партнерові, і йому буде приємно, що він зробив вас такими щасливими.
- Друзі, не забувайте, що у вас є потужний інструмент, яким люди практично не користуються.
Як навчитися домовлятися, коли конфлікт неминучий
Конфлікт – це не смерч і не хаос, а структуроване явище. Досить передбачуване і кероване. В міжособистісному конфлікті не може бути переможця.
Але й уникати конфлікту, час якого настав, теж небезпечно. Тому вміти конфліктувати – це мистецтво, якому варто вчитися. Не уникати суперечки, не нападати і не захищатися, а поводитися в конфлікті психологічно грамотно.
Правило 1. Дайте опоненту висловитися, не перебиваючи його при цьому. Іноді для вирішення конфлікту цього буває достатньо.
Правило 2. Показуйте опоненту щирий інтерес до того, що він каже. Не в суперечках народжується істина, а в дискусіях. А для цього потрібно дозволити людині висловити свою позицію.
Правило 3. Завжди залишайте можливість опоненту зберегти обличчя. Навіть якщо він на всі 100% помиляється, ніколи не вказуйте на це прямо.
Правило 4. Демонструйте повагу до опонента. Для цього достатньо стежити за своїми інтонаціями та не допускати жодних різких висловлювань.
Правило 5. Залишайтеся відкритим і чесним. Натяки та недомовки лише посилюють конфлікт.
Правило 6. Не шукайте винних. Звинувачення на адресу опонента – це найкращий спосіб влаштувати затяжний конфлікт без шансу його вирішити.
Правило 7. Допускайте, що і ви можете бути неправі. Визнайте це щиро, якщо аргументи опонента розумні й очевидні. Зробити це буває найтяжче, але людина, яка вміє просити вибачення, – сильна людина.
Чому люди здаються:
1. Бажають швидких результатів
2. Перестають вірити у себе
3. Застряють у минулому
4. Зациклюються на своїх помилках
5. Бояться майбутнього
6. Протистоять зміна
7 Швидко опускають руки
8. Вважають себе слабкими та залишаються такими
9. Думають, що світ їм щось винен.
10. Страх перед невдачею більше, ніж спрага успіху та розкриття свого потенціалу
11. Жаліють себе немов вони немовлята, а не дорослі
12. Занадто багато працюють, а отже, неефективно!
13. Вважають, що їхні проблеми унікальні.
14. Невдача їм - це сигнал до відступу, а чи не цінний досвід
15. Не досліджують всі свої можливості: те, на що вони здатні (точно на більше)Мотивація на успіх
День соціальної справедливості інформація для учнів 20.03.2023 р
День соціальної справедливості - це день, коли ми згадуємо про необхідність дотримуватися принципів справедливості, рівності та гуманності у нашому суспільстві. Цей день відзначається 20 лютого щороку.
Ось кілька порад, які допоможуть вам зрозуміти, що означає соціальна справедливість та як ви можете бути активними учасниками цього процесу:
Соціальна справедливість означає, що всі люди мають право на однакові можливості та доступ до ресурсів без будь-яких форм дискримінації. Це означає, що ніхто не повинен бути позбавлений своїх прав через расу, стать, національність, релігію або інші фактори.
Ви можете допомогти у забезпеченні соціальної справедливості, діючи в своєму шкільному співтоваристві. Приєднуйтесь до клубів та груп, які займаються питаннями соціальної справедливості, долучайтеся до ініціатив, які спрямовані на покращення умов життя менш обдарованих груп населення.
Підтримуйте діалог та взаєморозуміння. Спілкуйтесь з людьми різних національностей, релігій та культур, вислуховуйте їхні погляди та думки. Це допоможе побудувати взаємно повагу та зрозуміння, а також зменшити кількість конфліктів на основі непорозумінь.
Будьте готові виступати за те, що правильно. Якщо ви бачите, що комусь необґрунтовано заважають або дискримінують, будьте готові виступити за нього та підтримати його прав
Деньбезпечного інтернету-⇒ це день, який присвячений підвищеню уваги до цифрової грамотності та кібербезпеки.
Інтернет - це світова мережа, яка з'єднує мільйони комп'ютерів та інших пристроїв по всьому світу. Інтернет надає безліч можливостей для отримання інформації, спілкування, розваг та навчання. Однак, на жаль, він також може бути небезпечним місцем, якщо не дотримуватися певних правил.
Ось декілька порад для безпечного та відповідального використання Інтернету:
Не діліться своїм особистими даними: не повинні бути доступні ваші повне ім'я, дата народження, адреса, номер телефону, номер паспорту тощо. Ці дані можуть бути використані для злочинних дій.
Не розмовляйте з незнайомцями: не давайте незнайомим людям особисту інформацію і не діліться з ними фотографіями чи відео.
Не завантажуйте незнайомі файли: це може призвести до зараження комп'ютера вірусами або іншими шкідливими програмами.
Використовуйте складні паролі: для своїх акаунтів, таких як електронна пошта або соціальні мережі, використовуйте складні паролі, щоб уникнути хакерських атак.
Будьте обережні з соціальними мережами: звертайте увагу на налаштування приватності і не діліться особистими даними зі всіма в Інтернеті.
Перевіряйте джерела інформації: завжди перевіряйте, що інформація, яку ви читаєте в Інтернеті, є правдивою та достовірною.
Повідомляйте про будь-які підозрілі дії: якщо ви побачили щось підозріле в Інтернеті, повідомте про це відповідні органи.
День Безпечного Інтернету – формування навичок безпечної поведінки
https://www.youtube.com/watch?v=ISCjNHnZgrQ
Казка про Скріпочку. До Дня безпечного Інтернету
https://www.youtube.com/watch?v=YAIAfVYozEY
Правило "3-х хвилин", яке мають виконувати всі батьки.
Виявляється, є таке важливе правило – правило "трьох хвилин".
Воно працює, як для подружжя, так і для дітей.
Коли батьки в родині починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює в стосунках на краще.
Правило "перших трьох хвилин" полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, наче зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років.
І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, чи прийшли додому з роботи.
Зазвичай, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона "видає" в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не змарнувати цей час.
Ви одразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило "перших трьох хвилин". Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обнімають при зустрічі та говорять, що за нею скучили.
В той час, як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть "пішли", розмовляючи при цьому по телефону.
Приходячи з роботи, одразу звертайте всю увагу на дитину. Роззуваєтесь і біжите за дитиною. Ви маєте декілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день та вислухати.
Потім вже підете їсти й дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами цілий вечір, потребуючи спілкування
Правила безпеки під час зимових канікул + Буклет Мої безпечні зимові канікули
https://www.youtube.com/watch?v=MlPDNjum12I&feature=youtu.be
Як дати раду із проблемою прогулів? Поради психолога
https://znayshov.com/News/Details/Yak_daty_radu_iz_problemoiu_prohuliv_porady_psykholoha
Як контролювати свої емоції у будь-якій ситуації?
Емоції - це добре, але потрібно вміти з ними справлятися у найкритичніші моменти життя. Розглянемо 6 правил як правильно боротися з надмірними емоціями:
1.Не розгойдуйте себе.
2.Зупиніться, щоб задуматися.
3.Уникайте емоційних навантажень.
4. Практикуйте глибоке дихання.
5.Уникайте емоційної компанії.
6.Обмірковуйте рішення, а не проблему.
Ненудні зимові канікули: поради психологів та добірка цікавих ресурсів
https://znayshov.com/News/Details/nenudni_zymovi_kanikuly_porady_psykholohiv_ta_dobirka_tsikavykh_resursiv
Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги
https://ukraine.unfpa.org/uk/PSS_mobile_teams
Булінг. Ти можеш перемогти без кулаків!
https://www.jw.org/finder?wtlocale=K&docid=502013189&srcid=share
Дистанційне навчання. Як себе організувати
https://www.jw.org/finder?wtlocale=K&docid=500600111&srcid=share
Гора домашніх завдань. Що робити?
https://www.jw.org/finder?wtlocale=K&docid=502019486&srcid=share
Стрес. Як давати собі з ним раду?
https://www.jw.org/finder?wtlocale=K&docid=102014163&srcid=share
Національна дитяча “гаряча лінія” 116 111 або 0 800 500 225 Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116000
Національна "гаряча лінія" з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 501 720
Уповноважений Президента України з прав дитини 0442557675
Привіт, давай дружити (7-11 років): https://drive.google.com/file/d/14QXXnGUNd5tQIvDcS__Ap2jsvFRqHpSn/view?fbclid=IwAR0WhBkoX0-NRSEUSzOhZWP24v2MeFEVnN76Hat2PzT96Em2gzdytL5GhSg
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Безпека в інтернеті - https://www.youtube.com/watch?v=oaAASnMKUkU для менших дітей
Безпека в інтернеті - https://www.youtube.com/watch?v=PiA_N_uI5R8
10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Номери безоплатної психологічної допомоги
Номери «гарячих ліній», на які можна звернутися для отримання безоплатної психологічної допомоги: лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня); урядова лінія 1547 (цілодобово); лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово);
Як навчитися мислити позитивно?
Мозок людини - це орган, керуючий всією життєдіяльністю людини, як на фізичному, так і психічному рівні. Мислення людини це теж робота мозку. В організмі людини все взаємопов'язано і фізичне і психічне.
Як навчитися мислити позитивно? – питання, яке задають собі люди, що намагаються змінити своє життя на краще. Мислити позитивно – це означає знаходити можливість там, де інші знаходять відчай і розчарування. Будь-яка подія в житті – це лише подія. Песиміст – відчаюється, оптиміст – радіє. Людина сама обирає як реагувати на ту чи іншу ситуацію.
Якщо Ви хочете бути здоровою, щасливою, успішною людиною – навчіться мислити позитивно. Ось кілька порад саме для Вас.
Завжди посміхайтеся. Тільки прокинулися – відразу посміхніться, і цей ранок посміхнеться і Вам.
- Хваліть себе. Щовечора згадуйте як пройшов день, що хорошого Ви зробили для себе, для людей, для життя. І обов'язково знайдеться за що можна себе похвалити. І день прожили недарма…
- Любіть себе. Говорячи про любов до себе, я маю на увазі зробити щось корисне для душі і тіла, а не егоїзм. Зарядка чи пробіжка зранку, читання корисної літератури, відпочинок на природі.
- Оточуйте себе позитивними людьми. Коли навколо себе Ви бачите посмішки людей, гарний настрій. Ви самі почнете частіше посміхатися і радіти життю.
- Дякуйте за все, і за успіхи й за невдачі, які відбуваються у Вашому житті. Невдачі, помилки – це Ваші уроки, на яких треба вчитися. Розчарувалися в найближчій людині – від душі дякуйте, значить це не та людина, на яку можна розраховувати у житті.
- Думаючи про минуле, намагайтеся згадувати лише приємні моменти. Минулого вже не змінити. Але теперішнє можна сильно змінити негативними думками.
- Використовуйте читання афірмацій – це коротке твердження на життя. Проговорюйте щоденно вдома, на вулиці, у транспорті, скрізь: «Моє життя прекрасне! Я люблю, я любима(мий)! Я насолоджуюся дивовижним життям!»
- Приймайте життя і людей такими, якими вони є. Просто це така людина, з такими якостями і рисами. У всьому є як позитивне, так і негативне, вибір за Вами, на що більше звертати уваги.
Довіряйте своєму серцю, інтуїції. Вони завжди підказують правильно.
Щоденно виконуйте ці поради і вже через місяць Ваше життя зміниться на краще. Ви, ніби прокинетесь, побачивши, наскільки прекрасне Ваше життя. Оточуючі будуть задавати питання – в чому секрет? А відповідь проста – секрет у позитивному мисленні!
Притча про позитивне мислення
Якось старий учитель сказав своєму учневі:
- Будь-ласка, оглянь цю кімнату і спробуй знайти у ній все, що має сірий колір.
Молодий чоловік оглянувся. В кімнаті було багато сірих речей: книга, підлога, підставка під квіти, штори і ще багато різних дрібниць.
- А тепер закрий очі і назви вголос всі речі… блакитного кольору, - попросив учитель. Молодий чоловік розгубився:
- Але я нічого не помітив!
Тоді учитель сказав:
- Відкрий очі. Подивися, як тут багато речей блакитного кольору!!!
Це була правда: ваза, рамки фотографій, килим. Учень відповів:
- Але ж це хитрість! Адже я за вашою вказівкою шукав сірі речі, а не блакитні!
Учитель тихо зітхнув, а потім посміхнувся:
- Саме це я і хотів тобі показати! Ти шукав і знаходив тільки сірий колір. Так само відбувається з тобою і в житті: ти шукаєш і знаходиш тільки погане і не помічаєш хорошого!
Учень заперечив:
- Мене завжди вчили, що слід чекати гіршого, і тоді ніколи не виявишся розчарованим. А якщо гіршого не станеться, то мене чекає приємний сюрприз. Ну, а якщо я завжди буду надіятись на краще, то ризикую бути розчарованим.
На що старий вчитель відповів:
- Упевненість в користі очікування гіршого змушує нас не помічати все хороше, що відбувається у нашому житті. Якщо чекаєш гіршого, то, скоріш за все, його і отримаєш. І навпаки. Можна знайти таку точку зору, з якою кожне переживання буде мати позитивне значення.
З цієї хвилини ти будеш шукати у всьому щось позитивне!